Лісівники Вінниччини, Кіровоградщини, Черкащини разом з працівниками Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, обласних військових адміністрацій, державної екологічної інспекції, Держпродспоживслужби у січні, лютому проводять облік диких тварин у мисливських угіддях трьох областей. Це вже другий облік диких тварин в умовах воєнного стану.
Відповідно до рекомендацій ДАЛРУ, враховуючи воєнний стан, облік проводиться методами опитування та обліку на підгодівельних майданчиках.
Нагадаємо, що в попередніх публікаціях про червонокнижних тварин, які проживають на Вінниччині, Кіровоградщині, Черкащині, ми розповіли про кота лісового та зубра європейського.
У 2023 році за результатами обліку в лісах трьох областей зафіксовано 117 зубрів (у 2024 році – 125 голів), 126 лосів, 1992 видри річкової, 70 котів лісових, 3027 тхорів лісових. В усіх областях не зафіксовано горностая. Лише у Вінницькій області водяться зубри і кіт лісовий. Не було лося на Кіровоградщині.
Результати обліку мисливських тварин спонукають особливо зайнятися тими видами, які потребують підвищеної уваги, зафіксувати кількісне зменшення чи збільшення популяцій. В мирний час ці дані дозволяють оптимізувати ліміти на полювання на наступний сезон.
Сьогодні – коротко про видру річкову.
Видри є найбільш грайливими серед представників свого виду. Люблять вони цілорічну забаву: ковзання вниз брудом і заметами. В іграх беруть участь особи різного віку. Можуть робити тунелі під снігом, щоб вийти на деякій відстані.
Видри населяють усі типи внутрішніх водних шляхів, а також гирла річок і морські бухти. Видри - чудові плавці й пірнальники. Вони можуть тимчасово сховатися в неглибоких норах або в купі каміння і корчів, але у них є принаймні одна постійна нора поруч з водою. Головний вхід може знаходитися у воді, а потім йти вгору в гніздову камеру, що вище рівня води.
Плавають рухами задніх ніг і хвоста і зазвичай пірнають на одну чи дві хвилини. Максимальний час пірнання - 5 хв. Подорожуючи по землі, снігу чи льоду можуть використовувати комбінації бігу та ковзання. Хоча зазвичай вони близько асоційовані з водою. Іноді долають багато кілометрів по землі, наприклад, щоб знайти вільну від льоду воду. Можуть бути як денними, так і нічними, але загалом активніші вночі.
Мають голову і тіло довжиною 500-820 мм, хвіст довжиною 330-500 мм, вага 5-14 кг. Самці в середньому більші за самиць. Верх тіла коричнюватий, низ блідіший. Нижня щелепа і шия можуть бути білуваті. Хутро коротке й густе. Шия коротка, хвіст товстий при основі, ноги короткі, пальці з перетинками.
Живляться головним чином рибами, жабами, раками, крабами та іншими водними безхребетними. Можуть поїдати птахів та наземних ссавців, таких як гризуни чи кролики. Видри захоплюють свою здобич ротом.
Лісівники Вінниччини, Кіровоградщини, Черкащини разом з працівниками Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, обласних військових адміністрацій, державної екологічної інспекції, Держпродспоживслужби у січні, лютому проводять облік диких тварин у мисливських угіддях трьох областей. Це вже другий облік диких тварин в умовах воєнного стану.
Відповідно до рекомендацій ДАЛРУ, враховуючи воєнний стан, облік проводиться методами опитування та обліку на підгодівельних майданчиках.
Нагадаємо, що в попередніх публікаціях про червонокнижних тварин, які проживають на Вінниччині, Кіровоградщині, Черкащині, ми розповіли про кота лісового та зубра європейського.
У 2023 році за результатами обліку в лісах трьох областей зафіксовано 117 зубрів (у 2024 році – 125 голів), 126 лосів, 1992 видри річкової, 70 котів лісових, 3027 тхорів лісових. В усіх областях не зафіксовано горностая. Лише у Вінницькій області водяться зубри і кіт лісовий. Не було лося на Кіровоградщині.
Результати обліку мисливських тварин спонукають особливо зайнятися тими видами, які потребують підвищеної уваги, зафіксувати кількісне зменшення чи збільшення популяцій. В мирний час ці дані дозволяють оптимізувати ліміти на полювання на наступний сезон.
Сьогодні – коротко про видру річкову.
Видри є найбільш грайливими серед представників свого виду. Люблять вони цілорічну забаву: ковзання вниз брудом і заметами. В іграх беруть участь особи різного віку. Можуть робити тунелі під снігом, щоб вийти на деякій відстані.
Видри населяють усі типи внутрішніх водних шляхів, а також гирла річок і морські бухти. Видри - чудові плавці й пірнальники. Вони можуть тимчасово сховатися в неглибоких норах або в купі каміння і корчів, але у них є принаймні одна постійна нора поруч з водою. Головний вхід може знаходитися у воді, а потім йти вгору в гніздову камеру, що вище рівня води.
Плавають рухами задніх ніг і хвоста і зазвичай пірнають на одну чи дві хвилини. Максимальний час пірнання - 5 хв. Подорожуючи по землі, снігу чи льоду можуть використовувати комбінації бігу та ковзання. Хоча зазвичай вони близько асоційовані з водою. Іноді долають багато кілометрів по землі, наприклад, щоб знайти вільну від льоду воду. Можуть бути як денними, так і нічними, але загалом активніші вночі.
Мають голову і тіло довжиною 500-820 мм, хвіст довжиною 330-500 мм, вага 5-14 кг. Самці в середньому більші за самиць. Верх тіла коричнюватий, низ блідіший. Нижня щелепа і шия можуть бути білуваті. Хутро коротке й густе. Шия коротка, хвіст товстий при основі, ноги короткі, пальці з перетинками.
Живляться головним чином рибами, жабами, раками, крабами та іншими водними безхребетними. Можуть поїдати птахів та наземних ссавців, таких як гризуни чи кролики. Видри захоплюють свою здобич ротом.
